?

Log in

15 червня

За цей рік з*ясувалося, що я народилася в один день з двома крутими чуваками: Нілом Патріком Гаррісом і Олівером Канном.



     

3 дня весны

Просто, коли настане літо, ми все робитимемо разом.

May. 28th, 2011

Сьогодні день народження у німця, в якого я живу. Його звати Теодор Крамер. Йому 65. Він високий, сивий і гарний.
У нього є дружина Урсула. Вона ледь дістає йому до плеча і весь час усміхається. Вони разом уже років 40.
Сьогодні до них в гості прийшло багато народу. Їхні ровесники, їхні сусіди, його учні зі школи, в якій він викладає. І всі приходять парами, сім*ями, дарують книжки, квіти і приносять готові страви.
Я хочу так само. Через 45 років. Щоб щастя, родина і повен дім друзів...
Ми всі багато разів бачили, як хлопець і дівчина тримаються за руки.
А чи ви колись замислювалися, що було перед цим? Як вони зустрілися, познайомилися, сподобалися одне одному, вперше поцілувалися? Як вони взялися за руки вперше?
Бо сьогодні, їдучи в автобусі, я раптом подумала про те, що за кожним триманням за руки лежить ціла історія.
І, по-моєму, тримання за руки - це чи не найінтимніша річ у житті.




І, marty_ukraine, ти був правий: арахісове масло - sucks.

May. 19th, 2011

А я ведь обычная девочка. Ем нутеллу после полуночи и мечтаю уснуть на твоем плече.
Вот только скоро лето, а летом обычно бывает жарко. Поэтому нам придется спать по разные стороны кровати.
Но знаешь, лето ведь тоже не вечное. Через месяц световой день начнет уменьшаться. И снова наступит зима.
Сьогодні побачила фотографії подружки, яка поїхала на літо в Америку.
Виникло питання: якщо люди бояться поїхати на навчання в інше місто, чому вони не бояться їхати туди на роботу?

May. 14th, 2011

Коли між рядками радості і щастя, ти починаєш чітко бачити добре приховану суть, то виникає лише бажання бути саркастично милою. Я ж не навчу людей бути такою, як є сама. Питання дружби все ще відкрите. А от моя ракушка колись закриється. І обросте всякими водоростями. Це трапиться ще не скоро. Не зараз так точно. Але трапиться.

this is how you remind me...)

If I lay here,
If I just lay here,
Would you lie with me
And just forget the world? (c)


May. 12th, 2011

Нація,
представники якої голосно сякаються
і здоровкаються з тобою в коридорі просто так,
не може бути поганою.

May. 9th, 2011

Можна ще декілька тижнів не думати про миття унітазу, чистку раковини і душу. Можна ще кілька тижнів отримувати насолоду від миття посуду, тостів і пластівців з молоком на сніданок. Можна ще кілька тижнів голосно говорити по скайпу і не хвилюватися про те, що тебе зрозуміють. І ходити голяка по кімнаті. І скучати.
А потім раз - і все це закінчиться. Я повернуся літаком на одну годину вперед. Дома не мене чекатиме сантехніка з рудуватим відтінком, дві чужі людини в кімнаті і навушники з мікрофоном (дякую, tetris_sumy ). Пройде час - і все стане на свої місця. Я почну забувати будинки, дерева, людей. Тільки час від часу сумно усміхатимусь.
Я ще не до кінця усвідомила те, що все це мало бути. Зі мною. Навколо мене. Люди, з інших країн. Люди, з моєї країни. Друзі, яких я знову тут зустріла. І хоч вони не вважають мене своїм другом, для мене вони якісь такі рідні. Спалах... він тепер тато, да)
Просто... коли я на секунду відриваю очі від монітора і німецьких букв на ньому, я розумію, що люблю. Від коренів волосся і до кінчиків пальців. І неважливо, кого чи що.
Потому что люблю! (с)

Profile

die_schnecke
die_schnecke

Latest Month

June 2011
S M T W T F S
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  

Syndicate

RSS Atom
Powered by LiveJournal.com
Designed by chasethestars